« »

Сучасна українська жінка: проблеми, успіхи, можливості

Доброго ранку, Ваші Високоповажності! Дорогі учасники Самміту!

Доброе утро, Ваши Превосходительства! Дорогие участники Саммита!

Dear Summit participants!

Вітаю вас з відкриттям Міжнародного Самміту жінок та дівчат лідерів «Vital Voices».

Поздравляю Вас с открытием Международного Саммита женщин и девушек-лидеров «Vital Voices»

Welcome to Vital Voices Leadership Summit for Woman and Girls!

Хочу подякувати пані Мелан Вервір, Голові «Vital Voices», за організацію цього важливого Самміту саме в Україні. Я знаю Мелан вже багато років як людину, щиро віддану Україні і справі підтримки жінок в усьому світі.

Мої щирі слова подяки всім спонсорам, завдяки яким цей Самміт відбувся.

Я вітаю та підтримую його надзвичайно важливу тему – економічний, політичний та соціальний розвиток через активну роль жінок та дівчат.

150 жінок з України та інших країн будуть говорити про те, як створити можливості для реалізації величезного потенціалу, який сьогодні мають жінки у всьому світі.

Хочу передати вам щирі вітання та найкращі побажання від мого чоловіка, Президента України Віктора Ющенка.

Він покладає на вас великі надії та сподівається, що протягом роботи конференції ви зможете не тільки окреслити проблеми, але й обговорити ефективні шляхи їхнього вирішення.

Думаю, ми всі маємо великі очікування від результатів роботи Самміту. Адже жінки, які знаходяться сьогодні в цій аудиторії, мають унікальний досвід і вже змінили на краще життя своїх громад та країн.

Серед вас є жінки, які вже давно стали прикладом для наслідування, джерелом надії та натхнення для багатьох людей у світі. Я пишаюся тим, що особисто знаю багатьох з вас і маю можливість познайомитись з вами усіма.

Ці три дні ми будемо говорити про українських жінок, про їхні проблеми, успіхи, потенціал.

Сьогодні я не буду говорити на ці теми мовою цифр.

Я говоритиму як українська жінка, яка, як і сотні тисяч моїх співвітчизниць, поєднує роботу та родину, вболіває за все, що відбувається в Україні, намагається змінити життя українських жінок на краще.

Як Дружина Президента України та Голова Наглядової ради Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000», я маю велику честь і приємність спілкуватися з сотнями жінок в різних куточках нашої країни і за кордоном.

З досвіду спілкування з ними я знаю, що, незважаючи на всі географічні та політичні відмінності, всіх нас хвилюють спільні проблеми: здоров’я дітей, якісні та доступні медицина й освіта, гідна робота, безпечне довкілля.

Ці проблеми не є суто українськими або суто жіночими. Вони турбують кожну людину і вирішуються разом з успішним розвитком країни, громадянського суспільства, його моральних основ та принципів. «Немає окремих жіночих проблем, є проблеми суспільні», – говорила відома українська письменниця та громадська діячка Соломія Павличко.

Над розв’язанням цих проблем працює держава, але без підтримки недержавного сектору, громадських організацій, без активної позиції самих жінок неможна очікувати на швидкі та ефективні результати. Якою буде роль жінок у цьому розвитку – вирішувати нам з вами.

Фонд «Україна 3000», який я очолюю, працює по напрямках «Україна вчора», «Україна сьогодні» та «Україна завтра». Наша мета – активне залучення громади до вирішення нагальних суспільних проблем. Ми сподіваємося, що наша робота допоможе створити свідоме громадянське суспільство, де кожна людина має можливість та відчуває потребу зробити свій внесок у розбудову країни, у творення добробуту її громадян.

Найбільші проекти нашого Фонду – «Уроки історії: Голодомор 1932-33 років», «Центр розвитку музейної справи», «Радість дитинства – вільні рухи» для дітей з ДЦП, «Від лікарні до лікарні». Пріоритет цього проекту – зробити системні зміни для зменшення дитячої смертності, покращенні медичного обслуговування для дітей. З цією метою ми також здійснюємо проект створення «Дитячої лікарні майбутнього», де будуть лікуватися найскладніші, невиліковні на сьогодні хвороби. Міжнародні гуманітарні форуми «Відродження, оновлення та розвиток людини» присвячені питанням екології, освіти, медицини майбутнього.

Майже 80% працівників медицини, освіти, культури – жінки. Працюючи з жінками-медиками, освітянами, музейниками, економістами, підприємцями, громадськими діячами, я вкотре переконуюсь, що саме завдяки їм – справжнім професіоналам, ентузіастам своєї справи, патріоткам – Україна успішно відновлюється та розвивається. Я бачу, як іноді зовсім маленької допомоги або поштовху достатньо для того, щоб людина здобула впевненість, відчула свою здатність змінити світ на краще.

Велика кількість жінок протягом багатьох років невтомно працюють для того, щоб покращити долю дітей-сиріт, хворих, безпритульних, нужденних.

Чудовий приклад – моя подруга Йоланта Кваснєвська, завдяки якій відбулися великі системні зміни в охороні здоров’я, освіті, культурі її рідної Польщі.

Моя подруга та колега Марина Криса та її організація «Приятелі дітей», яка за останні дванадцять років надала допомогу практично кожному дитячому будинку в Україні.

Олена Франчук, яка спонукає українське суспільство до усвідомлення небезпеки СНІДу.

Руслана Лижичко, яка використовує свій артистичний талант для того, щоб привернути увагу суспільства до проблеми торгівлі жінками та до інших соціальних проблем.

Марта Коломієць, яка, окрім чудових програм для жінок та дівчат-лідерів, активно збирає кошти для підтримки жінок з раком молочної залози.

Соня Соутус, яка, працюючи у компанії «Кока-Кола», надала приклади соціальної відповідальності бізнесу, підтримуючи численні культурні та суспільні проекти у всьому світі.

Наталя Яресько, яка через свою інвестиційну компанію фінансує проекти підтримки малого та середнього бізнесу в Україні, а також особисто переймається різноманітними культурними та медичними програмами.

Грейс Варнеке, яка допомогла багатьом жінкам в Україні відкрити малі бізнеси і таким чином стати більш незалежними.

Катерина Левченко та організація «Ла Страда», які повертають гідність, людські права, а часто і життя сотням українських жінок, які з різних причин опинилися за кордоном.

Я можу ще довго продовжувати цей список, називаючи ім’я кожної жінки у цьому залі.

Я бачу, як кількість наданої допомоги поступово переходить у кращу якість дитячих будинків, лікарень, шкіл, вдосконалює систему захисту прав людини, створює підприємства.

Я бачу, як жінки дбають про родину, народжують дітей, творять добробут нації, зберігають її історію, розвивають її культуру, виховують та лікують її громадян.

Сьогодні жінки складають 54% від загального населення України. Рівність прав чоловіка та жінки – тобто гендерна рівність – офіційно зафіксована в чинному українському законодавстві.

Але, на жаль, реалії є іншими.

Перше – це відсутність паритетного представництва жінок у прийнятті важливих стратегічних рішень на вищих представницьких та управлінських рівнях.

У Верховній раді 6 скликання є 10% жінок. У міністерствах та відомствах, серед губернаторів – тобто, на керівних посадах – кількість жінок також дуже невелика.

Друге – це економічне становище жінок. На практиці середня заробітна плата жінок складає 68,6%, тобто дві третини від зарплати чоловіків.

Ця проблема набуває особливої гостроти, коли жінка досягає пенсійного віку – адже розмір пенсії залежить від рівня заробітної плати.

Як я вже говорила, в Україні у галузях освіти, медицини, культурі, сфері послуг працюють переважно жінки. Рівень оплати праці в цих галузях є найнижчим, оскільки вони фінансуються з державного та місцевих бюджетів. А отже, їхні працівники є залежними від політичних процесів у країні, і відповідно, дуже вразливими.

Часто це змушує жінок реалізовувати себе у неформальному секторі, де вони втрачають можливість отримання будь-яких соціальних гарантій.

Часом у пошуках роботи жінки їдуть за кордон, де на них чекають приниження, експлуатація та нелегальний статус. Тема трудової міграції – дуже складна.

Адже іноді після років роботи на чужині жінки поступово втрачають зв’язок з Батьківщиною, відчужуються від родин і дітей, які виростають без материнської уваги та підтримки. Відірвані від своєї країни, часом навіть коли творяться нові робочі місця, вони не хочуть повертатися, або їм важко інтегруватися назад в суспільне життя.

Серед підприємців кількість жінок складає 30%. В основному вони зайняті в малому та середньому бізнесі, у великому бізнесі жінки – рідкість.

Але сьогодні я хочу розповісти і про успіхи, досягнення, можливості української жінки.

Перше – це численні та активні жіночі організації, які мають вплив на державні органи, формують суспільну думку, долучаються до державотворення. Наслідок – прийняття важливих державних програм: у сфері охорони здоров’я, подоланні дитячої безпритульності, захисті материнства, протидії торгівлі людьми тощо.

Друге – це збільшення активності жінок в органах місцевого самоврядування. Між іншим, за часів Президентства мого чоловіка вперше з’явилися жінки-губернатори.

Третє – це збільшення кількості жінок у малому та середньому бізнесі, а це основа економіки будь-якої успішної країни.

Четверте – це високий рівень освіти серед українських жінок.

Минулого року я брала участь у Міжнародному конгресі, присвяченому питанням дитячої смертності і грамотності. Її Величність  Королева Йорданії Ранія, яка була ініціатором цього Конгресу, сказала: «Дайте освіту жінці – і вся родина буде освіченою». Ми знаємо, освічена родина – заможна держава.

В Україні 5 мільйонів жінок мають вищу освіту. А це – великий потенціал знань, вмінь, інтелекту, що їх жінки готові долучити до економічного розвитку країни.

Не можна не сказати про ефективну державну політику у важливих для жінок сферах. Це збільшення зарплат, пенсій та соціальних виплат, збільшення фінансування медицини і освіти і програми для новонароджених, дітей, інвалідів і сиріт.

І нарешті, Україна проголосила курс на Європейську інтеграцію – а це означає реальне, а не декларативне дотримання принципів гендерної рівності у суспільстві.

Сьогодні я хочу звернутись до всіх країн світу, до громадських організацій і до всієї світової громади.

Створіть економічні можливості для жінок, дайте їм гідну роботу, можливість поєднувати роботу та родину – і наші країни будуть заможними, з високим рівнем життя, якісною медициною та освітою, безпечним довкіллям.

Я бажаю вам успішної конференції, гострих дискусій, продуктивних рішень та приємного перебування в Україні!

Дякую за увагу!

Київ, 15 жовтня 2007 року