« »

Виступ декана Шанхайського університету іноземних мов професора Гуан Тхіу на відкритті спеціальності «Українська мова та література» у Шанхайському університеті міжнародних відносин

Ваше Високоповажносте Голова делегації, пані Катерина Михайлівна Ющенко.

Ваша Високоповажносте пан Посол України в КНР Сергій Олексійович Камишов.

Високошановна пані Генеральний Консул України в Шанхаї Ганна Костянтинівна Кармадонова.

Дозвольте мені, від імені викладачів факультету, вітати пані Катерину Ющенко та українську делегацію на нашому факультеті.

Відкриття факультету української мови та літератури не було випадковим. Десять років тому була відкрита група для викладачів з вивчення української мови, в якій я особисто навчався. Викладачем української мови була Валентина Іванівна, але, на жаль, ця група проіснувала півроку.

Зовсім скоро декілька викладачів збираються стажуватися в Україні. Тому ми можемо сказати, що наш інтерес до української мови та культури має довгу історію. Сьогодні відкриття факультету української мови є зерном, яке ми кидаємо у добре підготовлений грунт, і щиро переконані, що врожай буде багатим.

Відомий український письменник П.Мирний казав: «Мова – то найбільший скарб народу, жива схованка його душі, в якій зберігається його мудрість та почуття, відображується його характер і дух. Вивчення мови є найкращим містком для пізнання нації. Вивчення іноземних мов сприяє гармонії та взаєморозумінню між різними народами».

Я добре пам’ятаю слова Тараса Шевченка із Заповіту:

Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,

Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.

Ці слова співзвучні зі словами та мріями китайського патріота, поета пана Юй Йоуженя:

Поховайте мене на горі високій, щоб я бачив рідну землю,
Сумуватиму, і серце краятиметься, не побачивши  Вітчизни,
Поховайте мене на горі високій, щоб я бачив милу Батьківщину.
І хоч рідну землю не зможу побачити, я ніколи її не забуду.

Дякую за увагу.

Шанхай, 5 жовтня 2007 року