
Ера милосердя
Ви коли-небудь дивилися в очі дитини з дитячого будинку? У вас від цього стискалося серце? Тоді ви розумієте, що відомі люди, які займаються благодійністю, роблять це не заради слави. І справа не лише у більших можливостях героїв нашого матеріалу – було б бажання. Адже для того, щоб творити добро, необов’язково перераховувати мільйони в благодійні фонди. Іноді досить теплого слова і ласкавого погляду, щоб у світі стало однією посмішкою більше.
Катерина Ющенко
Для Катерини Ющенко не існує питання, займатися благодійністю чи ні: «Я виросла в українській діаспорі, де нам з дитинства прививали навички соціальної роботи, активної і відповідальної участі в житті громади, допомоги нужденним». Навчаючись у школі та університеті, Катерина влаштовувала спортивні ігри та екскурсії для дітей, хворих на синдром Дауна. «Це, скоріше, стан душі, потреба, частина мого життя, ніж просто вибір роду діяльності», – говорить вона про благодійність.
Головний пріоритет Фонду «Україна 3000» – здоров’я матері і дитини. Саме тому пані Катерина ініціювала створення «Дитячої лікарні майбутнього». «Поява в Україні лікарні такого рівня вирішить проблему лікування багатьох важких захворювань, адже сьогодні дітей доводиться відправляти в закордонні клініки», – пояснює пані Ющенко важливість проекту. Будівництво лікарні планується закінчити в 2009 році.
Також фонд популяризує заняття благодійністю, адже бажання допомагати іншим повинне прививатися з дитинства. «Нещодавно ми ініціювали програму навчання благодійності в школах, – розповідає пані Катерина. – На Заході у школі кожен клас часто веде який-небудь невеличкий соціальний проект – учні допомагають дитячим будинкам, будинкам престарілих, допомагають у навчанні дітям з особливими потребами, влаштовують благодійні ярмарки». Для таких, як Катерина Ющенко, краща нагорода – усвідомлення того, що вони комусь допомогли, врятували чиїсь життя. «Коли я дізнаюся, що це обладнання врятувало сотні дитячих життів, моє серце сповнюється радістю і гордістю, – з хвилюванням у голосі говорить дружина Президента. – Це вища подяка, вона дає сили і натхнення на подальшу роботу».
Олексій Берднік, Журнал «GLANCE», №9, листопад 2007 року
Публікується зі скороченням
Версія для друку
|