Промова Її Величності Королеви Швеції Сильвії на щорічній церемонії вручення нагород за особливі заслуги у протидії торгівлі людьми

Права дітей та боротьба з торгівлею дітьми

Пані і панове,

Мені надзвичайно приємно, що ви усі зібрались тут в ім'я боротьби з одним з найстрашніших злочинів сьогодення. Протягом багатьох років я займаюсь питанням насильства над дітьми та їх експлуатації в секс індустрії і, як ви всі, я є свідком того, як ця індустрія стала третім за прибутковістю видом злочинної торгівлі після торгівлі зброєю і наркотиками. Наше сьогоднішнє зібрання демонструє, що занепокоєні і стурбовані не лише ми, але й, що найважливіше, уряд і керівництво України. Я знаю, що вашу стурбованість і занепокоєння поділяють і інші уряди і організації світу. Сьогодні я відвідала реабілітаційний центр МОМ і була схвильована і вражена рівнем відданості працівників і якістю роботи, яка виконується в цьому центрі.  І я знаю, що це тільки один з численних прикладів.

Але мене і Всесвітній дитячий фонд турбує доля не тільки тих дітей, які стали жертвами торгівців. Я хотіла би привернути вашу увагу до долі багатьох мільйонів тих дітей, які кожну хвилину свого життя живуть під загрозою стати жертвами торгівців живим товаром. Я думаю про усіх дітей, які живуть в умовах насильства, про дітей, покинутих своїми батьками, яких економічні негаразди змусили шукати кращої долі далеко від дому; і я думаю також про тих дітей, які живуть в притулках і дитячих будинках. Ці діти мають дуже обмежені суспільні навички і, у більшості випадків, не мають ніякого досвіду життя в оточуючому світі поза межами дитячих будинків.

Такі установи стали годівницями для торгівців живим товаром, що полюють на дітей, які, як вони знають, не мають достатнього досвіду, щоб виявити потенційну небезпеку, або настільки спраглі до любові, що готові повірити будь якому знаку доброти, хто б його не зробив. Відтак, говорячи про число жертв торгівців людьми, ми мусимо також зважати на мільйони дітей, які зазнають ризику стати такими жертвами в Східній Європі та на теренах колишнього Радянського Союзу, бо живуть в дитячих будинках або без батьківської опіки.

Якщо ми дійсно прагнемо розв’язати проблему торгівлі дітьми, ми мусимо звернутися до витоків проблеми. Ми мусимо задовольнити потреби дітей в їхньому власному оточенні. Саме тому Дитячий фонд зосереджує свою підтримку на проектах, спрямованих на запобігання. Ми допомагаємо організовувати позашкільну діяльність, щоб діти мали куди піти після школи, де за ними наглядало б турботливе око і де люди прагнуть працювати не тільки з дитиною, але й з її родиною, укорінюючи родинні цінності і зберігаючи цілісність родини.

Ми також активно працюємо з дітьми  в дитячих установах, надаючи їм необхідних соціальних навичок та забезпечуючи захист їхніх прав. Звичайно, в ідеалі треба було б позбутись великих дитячих закладів, які не сприяють здоров’ю дитини. Нам дуже приємно відзначити,  що такі держави як Україна міняють свої підходи і активно переходять від великих дитячих установ до невеликих будинків сімейного типу та підтримують прийомних батьків.

Діяльність багатьох організацій, таких як МОМ, що докладають величезних зусиль і турботи до пошуку нових рішень найважливішої проблеми, дійсно вражає. Але ми не повинні забувати про те, що, зрештою, це є результат самовідданої праці людей. Тому я хочу особисто подякувати вам усім, тим, кого ми сьогодні вшановуємо.

7 вересня 2006 р., Театр ім. І. Франка, Київ