Слово пані Катерини Ющенко у Чикаго на церемонії вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 рр.

Дорогі друзі!

Шановна українська громадо!

Важко знайти слова у хвилину духовного піднесення, подарованого високим мистецтвом. Від усього серця дякую виконавцям за майстерність, за чарівне виконання. У таку хвилину я хочу схилити голову перед світлою постаттю корифея хорової літургійної музики – професора Івана Трухлого, пам'ять якого ми сьогодні вшановуємо.

Упевнена – разом зі звуками високої музики до нас приходили світлі образи тих, кого вже немає серед нас. Ми згадували і недавні, і давні втрати. Ми згадували всіх, кого втратила Україна. Під склепінням храму Божого кожен у серці повторював слова молитви за чисті душі, яким довелося зазнати страдницької смерті. Пам'ятати про них – наш святий обов'язок.

Сьогодні ми поклали квіти до пам'ятника жертвам Голодомору. Скільки б не минуло років, ми будемо скорботно оплакувати замучених наших братів і сестер. Лише тепер, коли відкриваються архіви, знаходяться документи, свідчать живі й мертві ми починаємо бачити колосальний масштаб трагедії і до кінця розуміти її наслідки. Страшно збагнути, що означає для нації втрата 10 мільйонів. Наші серця сповнюються болем, але ми не маємо права відводити очей. Це той святий біль, який кожен має пережити.

Правда про нашу трагедію десятиліттями приховувалась від людства. Воля і патріотизм закордонного українства не дозволили статися ще одному злочину – злочину замовчування. Нова Україна знає, скільки довелось докласти зусиль українській громаді Америки, щоб світ дізнався про Голодомор. Конгрес Сполучених Штатів першим назвав Голодомор справжньою назвою – геноцид. Це відбулося і завдяки зусиллям, терпінню і наполегливості моєї рідної української громади Чикаго.

Я горда тим, що сьогодні Українська Держава робить все, щоб світ визнав Голод  1932–1933 років злочином проти людства та людяності. Ви чули, як виступаючи на ювілейній сесії ООН Президент України Віктор Андрійович Ющенко наголосив: «Світове співтовариство має сказати правду про цей злочин. Тільки так ми підтвердимо – байдужість більше ніколи не заохочуватиме злочинців».

Зараз в Україні здійснюється масштабна державна програма вшанування пам'яті жертв Голодомору.

Вона передбачає створення Українського інституту національної пам'яті, прийняття закону про політичну й правову оцінку Голодомору в історії українського народу, формування відкритого доступу до відповідних архівних документів. Держава також турбується про впорядкування могил загиблих, встановлення у тих місцях пам'ятників та пам'ятних знаків. Нова влада турбується не лише про вшанування загиблих, а й про підтримку тих, хто пережив голод. Такі укази вже підписані Президентом.

26 листопада українці відзначатимуть День пам'яті жертв Голодомору та політичних репресій. Тоді вся нація схилить голову в жалобі. Поминальні дзвони і панахиди, мільйони свічок і хвилина мовчання, довжиною у вічність, сповістять світові про 72-у річницю трагедії великої європейської нації. Знаю – у цей день велика українська родина буде єдиною у своїй скорботі.

Свій вклад у збереження пам'яті про трагедію Голодомору вносить і Фонд «Україна 3000», де я очолюю Наглядову раду. Ми по крихтах збираємо всю інформацію про «жнива скорботи» і намагаємося донести її до громадськості. Нам треба пам'ятати про давню біду, щоб не бути байдужими до тих, кому сьогодні важко.

Минуле залишило новій Україні важкий спадок людських бід і проблем. Нам треба знайти шлях допомогти найменш захищеним – в першу чергу дітям. Хочу висловити подяку всім, хто відгукнувся на прохання про допомогу. Ви зробили велику справу для України, ви підтримали її майбутнє.

Знаю, ми, українці, сильні своєю єдністю. Де б ми не жили, ми пам'ятаємо про своє коріння, готові разом працювати для України, допомагати одне одному. Це та дорогоцінна традиція, яка допомогла  нам  пережити всі  лихоліття.  Впевнена: вона завжди житиме у великій українській громаді.

Ще  раз  дякую  за  небесну  музику,  дякую  за  можливість говорити до вас.

Слава вам, слава Господу Богу і слава Україні!