Виступ пані Катерини Ющенко на презентації роботи благодійного міжнародного фонду «Україна 3000»

Шановні пані та панове!

Я щиро рада вітати усіх гостей нашого вечора!

Ми зібралися у цій приємній залі з нагоди важливої для нашого фонду події – презентації роботи благодійного Міжнародного фонду «Україна 3000».

Думаю, не помилюся, коли скажу, що кожен з тут присутніх хоч раз у житті задумувався, що зробити, щоб наше життя стало приємнішим і кращим для всіх? Наша країна пережила багато важких часів руїн і відчаю. Настала пора відновити її духовно і матеріально. Прийшов час, коли людина нарешті повинна озирнутися довкола і допомогти тому, хто цієї допомоги потребує. А таких у нас немало.

З цією метою у 2001 році і було створено наш Фонд. Ми усвідомили, що створюючи сьогодні майбутнє України, ми даємо людям можливість бачити перспективу, впевнено творити своє власне майбутнє.

«Робити добро і спонукати інших робити добро», – ось гасло нашої діяльности. Для мене особисто, як для українки і дружини Президента України, надзвичайно важливо, щоб ця місія була зрозумілою людям. У центрі всього, що ми робимо, стоїть Людина, її неповторна особистість, її унікальні потреби.

Тому дозвольте мені звернутися до вас із закликом – творімо добро, працюймо задля нього. Сьогодні тут меценати, наші друзі, з якими наш Фонд вже працює не один рік. Тут і працівники державних установ, яких я прошу бути уважнішими до потреб людей, незалежно від їхнього чину та стану. Саме вам у ваших регіонах дуже добре мають бути відомі проблеми громадян і шляхи їхнього подолання.

Я звертаюся також і до керівників засобів масової інформації з проханням бути особливо уважними і чуйними, коли йдеться про хворих, сиріт, людей з обмеженими можливостями. У ваших руках потужна можливість показати суспільству, яким воно може стати, якщо відкриє у собі безмежні ресурси добра і співчуття.

Як голова Наглядової ради нашого Фонду, я хочу використати можливості для вирішення складних проблем нашого суспільства.

Це – збереження та відродження скарбів нашої багатої і водночас напівзабутої культури. Це – допомога у створенні системи цивілізованого медичного обслуговування дітей, допомога дітям-сиротам і людям з особливими потребами.

Разом з широким колом наших однодумців ми хочемо повернути українцям віру у свої сили, відкрити глибоке духовне коріння, що пов’язує сучасну людину з сотнями поколінь її предків.

Саме тому основні напрями роботи нашого Фонду називаються «ВЧОРА», «СЬОГОДНІ», «ЗАВТРА». Дивлячись у минуле, ми творимо майбутнє.

Однією з найважливіших для нас програм  напряму «ВЧОРА» є «Уроки історії: Голодомор 1932-33». Її ми присвячуємо і мертвим, і живим, і ненародженим українцям – жертвам штучно організованого сталінським режимом Голодомору, одній із найтрагічніших сторінок нашої історії. Ми хочемо вивести тему Голодомору на публічне обговорення і у такий спосіб вилікувати цю рану, що болить нам уже 70 років.  

Багато уваги ми приділяємо і вирішенню проблем сьогодення у рамках напряму «СЬОГОДНІ». Іноді важко повірити, що  у ХХІ столітті у нашій країні від нестачі ліків вмирають діти, хворі на лейкемію.

Без приватної ініціативи, спільних дій та програм, ми ніколи не зможемо подолати проблеми безпритульності,  дітей-інвалідів, дітей-сиріт, невиліковно хворих. Навіть найкращих соціальний бюджет не дасть можливості вирішити ці проблеми, бо життя людини часто залежить від вчасної і якісної допомоги. Як приклад, згадаймо історію лікування Насті Овчар.

Основою діяльності Фонду у напрямку «Завтра» є «Громадська стратегія розвитку України». Ми закликаємо долучитися до цього проекту всіх, кому не байдуже, яким шляхом Україна піде у майбутнє. Адже мета цього проекту – гармонійний розвиток людини та країни. А стратегічні рішення країни, які стосуються майбутнього, мають прийматися із залученням громадського потенціалу.

Колись Василь Симоненко писав: «Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежок... Є тисячі ланів, але один лиш – мій».

Є тисячі способів творити добро, допомагати людям. Кожен із нас може обрати свій лан, саме той спосіб, у який він найкраще зможе допомагати своїй країні та її людям. 

Я закликаю всіх до активної співпраці з нашим Фондом у рамках тих проектів та програм, які вам цікаві.

Громадськість очікує від сучасних  підприємців не тільки економічних результатів, а й участі у вирішенні суспільних проблем. Адже сприятливе суспільство створить більш сприятливі умови для функціонування бізнесу.

Коло наших моральних обов’язків набагато ширше від того, що пропонують закони. Давайте розширимо сферу нашої  відповідальності і допоможемо тим, кому це потрібно.

 На гербі  родини Терещенків був напис «Прагненням до суспільної користі». Давайте відродимо це прагнення у наших серцях та у наших справах.

В Україні вже існують достойні продовжувачі справи Ханенків, Терещенків, Харитоненків. Мені хотілося б, щоб їх було значно більше. Адже благодійність – це велика справа великих людей. Я знаю тисячі українців, для яких творити добро, допомагати іншим – так само природно, як жити, дихати, працювати. Де б ми були сьогодні, якби у скрутні часи не допомагали один одному?  А я обіцяю, що ви будете пишатися собою і тією новою Україною, яку ви створите своїми благодійними вчинками і відповідальним ставленням до майбутнього країни.

Хтось колись сказав: «Що посієш, те й пожнеш».

Сіймо разом добро заради процвітання нашої Батьківщини і кожної її людини. 

«Бо нива це моя. Тут я почну зажинок.
Бо кращий урожай не жде мене ніде.
Бо тисяча доріг, мільйон вузьких стежинок
Мене на ниву батьківську веде», – сказав Василь Симоненко. 

Дякую вам за увагу та розуміння.