Ексклюзивне інтерв’ю пані Катерини Ющенко телеканалу «Інтер», програма «Подробиці тижня»

Руслан СЕНІЧКІН, ведучий:

– Благодійність в Україні, на жаль, і досі лише робить перші кроки. Катерина Ющенко, дружина президента України, – одна з тих, хто саме благодійництву присвячує більшу частину свого часу. Вона очолює наглядову раду Міжнародного благодійного фонду. Перша леді країни вкрай рідко дає ексклюзивні інтерв’ю. Втім, напередодні жіночого свята вона погодилася на нашу пропозицію. Про проблеми державні та справи сімейні – в ексклюзивному інтерв’ю Катерини Ющенко «Подробицям тижня».

– Пані Катерино, добрий вечір!

Катерина ЮЩЕНКО:

– Добрий вечір!

Руслан СЕНІЧКІН:

– По-перше, хочу вас привітати зі святом і побажати, перш за все, того, чого ви бажаєте внутрішньо – в душі, в серці... Але почнемо бесіду про серйозне. Чи є для України проблемою нерівність жінок та чоловіків?

Катерина ЮЩЕНКО:

– Я думаю, взагалі немає жіночих питань, жіночих проблем – є суспільні проблеми. Проблеми, які хвилюють кожну людину в нашому суспільстві. І це є питання зарплати, пенсії, питання робочих місць, житла, доступної і якісної медицини, освіти. Мені здається, що в останні роки ми бачимо дуже багато прогресу. Я знаю, що ще не кожна людина це відчуває... Я думаю, що ми бачимо якісну освіту для наших жінок. Ми бачимо більше робочих місць, можливостей впливати на державні рішення і на місцевому рівні, і на державному.

Руслан СЕНІЧКІН:

– Пані Катерино, а якою є ваша місія у вирішенні проблем жінок як першої леді України?

Катерина ЮЩЕНКО:

– В нашому фонді ми працюємо з тими питаннями, які є надзвичайно важливими для українських жінок і для України. Це є питання медицини, освіти і культури. В медицині ми намагаємося покращити її рівень по всій країні, в кожній дитячій лікарні. Ми також через будівництво Дитячої лікарні майбутнього хочемо дати можливість тим дітям, які сьогодні приречені до смерті, вилікуватися в нашій країні. Ми намагаємося знайти талановитих дітей і дати їм можливості якось знайти себе в нашій державі. Щоб вони не шукали можливостей виїхати, а залишитися тут. Ми вважаємо, що культура, історія, мистецтво – це є дух нашої нації.

Руслан СЕНІЧКІН:

– Ви як громадянка України, що б хотіли змінити в державі?

Катерина ЮЩЕНКО:

– Ви знаєте, ніяка держава не є досконала. І хоча я вважаю, що ми дуже багато досягли за останні роки, я думаю, що багато є що міняти. Наш фонд працює над тим, щоб змінити ставлення до благодійності. Щоб кожна людина, не тільки наші багаті меценати, а щоб кожна людина якось відчула, що вона може впливати на суспільство. Чи це через волонтерство, чи це через допомогу сусіду, чи через церкву, чи молодіжну організацію, чи через свою школу – якось допомогти іншим і відчувати свою відповідальність. Не завжди думати, що держава нам може допомогти, а подумати, що ми можемо зробити, щоб не були покинуті діти, щоб діти народжувалися здоровими, щоб вони виростали здоровими. І покращити взагалі соціальне відношення до дітей, до родини, відродити духовний стан, відродити віру в Бога.

Руслан СЕНІЧКІН:

– Пані Катерино, ви дуже рідко даєте інтерв’ю, і ми хочемо скористатися нагодою – просто дізнатися про те, як ви бачите життя, людей... Скажіть, будь ласка, ви послуговуєтеся народною мудрістю: «Чоловік – це голова, жінка – шия. Куди поверне шия – туди дивиться і голова»?

Катерина ЮЩЕНКО:

– Ні. Деколи я і цитую це, тому що воно і смішне, і деколи буває правда. Але я думаю, що чоловік і жінка повинні бути командою. Командою в родині, коли вони разом співпрацюють у вихованні дітей. Командою в житті, де вони один одному допомагають досягти всього, що вони можуть в житті. І я би радила всім так співпрацювати.

Руслан СЕНІЧКІН:

– Скажіть, будь ласка, Віктор Ющенко радиться з вами у вирішенні державних питань?

Катерина ЮЩЕНКО:

– Ні. Ні, на жаль (посміхаючись). В нього дуже мало часу – не тільки обговорити державні питання, але навіть обговорити щоденні питання. Мій чоловік надзвичайно багато працює, і коли він приходить додому, у нього нема часу на це все. Тільки встигаю розказати щось про розвиток наших дітей, про щось, може, цікаве, що діти сьогодні сказали чи зробили. Правда, коли я десь маю можливість щось побачити, я їжджу багато по Україні і бачу щось у якійсь лікарні, чи в дитячому будинку, чи в якомусь університеті, що я вважаю, він повинен знати, я це йому розказую. Я думаю, що це деколи впливає на його світогляд, на його розуміння того, що відбувається в нашій країні. Але щоб були в нас щоденні якісь розмови про його роботу чи про мою роботу – на жаль, цього нема.

Руслан СЕНІЧКІН:

– А як вам вдається поєднувати роботу і материнство?

Катерина ЮЩЕНКО:

– Я думаю, що це питання, яке стоїть перед кожною жінкою. Я думаю, кожний з нас хотів би проводити цілий день зі своїми дітьми, тільки з ними говорити, якось їх навчати. Але це дійсно неможливо. То нам треба ставити приклад для них. Я думаю, приклад роботи – це також дуже правильний приклад, щоб вони і шанували роботу, і любили роботу, і навчилися відповідальності в житті. І це те, що ми стараємося в нашій родині виховувати.

Руслан СЕНІЧКІН:

– Скажіть, будь ласка, а є Ваша коронна страва, яку ви з найбільшим задоволенням готуєте для всієї своєї родини?

Катерина ЮЩЕНКО:

– Коронна страва? Я думаю, що в мене є різні... Дуже намагаюся відтворити той капусняк, що мій чоловік дуже любив, що його мама робила. Я думаю, що я уже майже-майже дійшла, але мій чоловік, каже, ще трошки не зовсім. Діти у мене люблять різні страви. І мені цікаво, що вони часом навіть люблять салати мої навіть краще, ніж солодке. Це дивно для дітей. І для гостей я намагаюся знайти якнайкраще, якнайбільше – різноманітність.

Руслан СЕНІЧКІН:

– Ви щаслива людина?

Катерина ЮЩЕНКО:

– Я вважаю себе надзвичайно щасливою людиною. По-перше, я змогла здійснити свою мрію. В кожної людині є своя мрія. Моя мрія була з дитинства вернутися в Україну. Мій батько виховував мене дуже любити цю країну, дуже її шанувати і зробити все, щоб можна було якось їй допомогти. Йому це не зовсім вийшло, тому що були такі часи. А я змогла це зробити – вернутись і пробувати якось, хоча б до маленької міри, впливати на розвиток України, української культури, історії і суспільства. Також зі мною живе мама, у мене є чоловік і діти. І я думаю, що коли це є, то все інше не так важливо.

Руслан СЕНІЧКІН:

– А який ви подарунок хотіли б отримати на свято весни і жінок?

Катерина ЮЩЕНКО:

– Я думаю, що я б хотіла, щоб мої діти щось мені зробили своїми руками. Прибігли до мене з ранку, подарували це, поцілували, віршик вивчили. Щоб чоловік поцілував, поговорив зі мною. І взагалі, щоб провести день разом. Це в нас рідко буває, але коли воно буває – воно дуже дороге.

Руслан СЕНІЧКІН:

– А який подарунок вам Віктор Ющенко вже зробив колись, і про який вже можна сказати, про який ви хотіли б сказати?

Катерина ЮЩЕНКО:

– Мій чоловік дарує дуже цікаві художні подарунки. І також він знає, що в мене є велика любов до вишитих сорочок. І він краще їх розуміє, і знає їхню історію, ніж я, то він часто їх дарує мені також.

Руслан СЕНІЧКІН:

– Що б ви хотіли побажати українським жінкам?

Катерина ЮЩЕНКО:

– Зараз у мене є багато можливостей їздити по Україні, їздити і бачити наших жінок. Наших жінок, які в освіті, в медицині, і в культурі. Я постійно вражена їхньою красою, розумом, силою. Я хочу їм всім побажати, перш за все, здоров’я. Здоров’я їм, їхнім дітям, чоловікам, батькам. Щастя, любові, кохання, багато друзів! А особливо я б хотіла побажати кожній жінці в нашій країні надію. Щоб вона відчувала, що у неї є можливості і, більше цього, що у її дітей також є великі-великі можливості.

Руслан СЕНІЧКІН:

– Я Вас теж вітаю зі святом і бажаю Вам усього найкращого. Дякую Вам за інтерв’ю.

Катерина ЮЩЕНКО:

– Дякую Вам! Дуже приємно.

Ефір від 9 березня 2008 року, 20:03:02