Виступ пані Катерини Ющенко на XVII Економічному Форумі у Криниці, Польща

11 Вересня 2007 09:20

Корпоративна соціальна відповідальність:
глобальний аспект

Доброго дня!

Рада вітати вас на XVII Економічному форумі у Криниці. Дякую за можливість обговорити тему, яка останнім часом набуває у світі все більшої актуальності, – корпоративна соціальна відповідальність.

В усьому світі як великі транснаціональні компанії, так і невеликі місцеві бізнеси переосмислюють свою взаємодію з суспільством, громадою, в якій вони працюють. Вони формулюють нові стратегії, що дозволили б їм краще реагувати на потреби споживачів, партнерів, суспільства та довкілля.

Дозвольте мені розпочати з загального визначення терміну «соціальна відповідальність бізнесу».

По-перше, бути свідомим «корпоративним громадянином» означає дотримання високих стандартів – виробництво якісного та безпечного товару, забезпечення належних умов роботи для своїх працівників, надання для них рівних можливостей, а також інвестування у навчання та розвиток персоналу. Це також означає дотримання етичних правил ведення бізнесу у прозорий та відкритий спосіб, запровадження ефективного корпоративного управління, сплату податків.

Але є й інший аспект корпоративної відповідальності: діяльність, яку бізнес спрямовує на покращення життя у громаді – місцевій або міжнародній, – в якій він працює.

Останнім роками збільшується кількість компаній, які усвідомлюють, що прибутковість та ефективність бізнесу збільшується, якщо вони інвестують у сталий розвиток громади.

Держави та міжнародні організації почали активно підтримувати цю тенденцію.

Світова Рада бізнесу для сприяння сталого розвитку визначає корпоративну соціальну відповідальність таким чином: «Це – постійний обов’язок бізнесу дотримуватися етики та сприяти економічному розвитку, покращуючи при цьому стандарти життя працівників та їхніх родин, а також місцевих громад та суспільства в цілому».

ЄС проголосив 2005 рік роком соціальної відповідальності.

Дослідження, проведене у 2000 році серед 45 найбільших Європейських компаній, засвідчило, що 90% цих компаній включають інформацію про місію, цінності, робоче середовище до своєї звітності, тобто, інформують широкий загал про свої ініціативи та програми соціальної відповідальності.

У Великій Британії, наприклад, держава, бізнес, громадські організації та ЗМІ співпрацюють разом над підтримкою «корпоративних інвестицій у розвиток громади».

У Сполучених Штатах загальна сума пожертв благодійних організацій дорівнює близько 1,7% ВВП; з них пожертви корпорацій у 2006 році склали 12,7 мільярдів доларів.

У рамках ініціативи «Глобального договору» ООН – Форуму, який покликаний обговорювати та впроваджувати корпоративну відповідальність – сформулювано 10 універсальних принципів у чотирьох основних сферах: боротьба з корупцією, сталий розвиток довкілля, права людини та стандарти праці.

У квітні 2006 року «Глобальний Договір» ООН був успішно введений в дію в нашій країні.

Я пишаюся тим, що українські компанії приєдналися до цієї важливої глобальної ініціативи.

Наразі понад 70 провідних компаній, асоціацій бізнесу, трудових колективів та громадських організацій, активних у сфері соціальної відповідальності, приєдналися до Глобального договору та підтвердили своє зобов’язання виконувати його 10 універсальних принципів.

У грудні 2005 року понад 150 представників українського бізнесу, громадських організацій та уряду об’єднали свої зусилля та створили Форум соціально відповідального бізнесу.

Дослідження теми соціальної відповідальності бізнесу, проведене українськими дослідниками у січні 2007 року, засвідчило наступне:

64% українців, які взяли участь в опитуванні, розуміють термін «соціальна відповідальність бізнесу» як відповідальність бізнесу перед суспільством;
21% опитаних громадян України беруть до уваги соціальну діяльність компанії, коли приймають рішення щодо купівлі товарів або послуг;
50% опитаних більше довіряють компаніям, які є соціально активними;
58% вважають, що в першу чергу соціальна відповідальність повинна бути спрямована на сферу охорони здоров’я;
46% – на вирішення проблем з сирітством;
28% – на вирішення екологічних проблем.

Проте, орієнтація на державу, патерналістські традиції у суспільстві залишаються досить сильними. Коли дослідники спробували дізнатися, від кого очікують вирішення цих проблем респонденти, 52% опитаних відповіли, що очікують вирішення цих проблем від держави, 37% – від усіх гілок влади, і лише 17% – від бізнесу.

Одночасно, 74% респондентів вважають, що бізнес повинен вкладати гроші у «добрі справи».

Мене тішить те, що тисячолітні традиції не тільки благодійництва, але і соціальної відповідальності відроджуються в Україні та у багатьох країнах Центральної та Східної Європи. Настав час для наших країн взяти активну участь у глобальному розвитку порядку денного соціальної відповідальності. Цей процес забезпечить розвиток сталих демократичних суспільств, соціального партнерства та екологічної свідомості.
Формулюючи порядок денний соціальної відповідальності, ми повинні, перш за все, знайти відповіді на наступні питання:

Які очікування суспільства стосовно питань економіки, права та етики?
Від кого суспільство очікує вирішення саме цих питань: від бізнесу, від держави чи від себе?
Якщо від бізнесу очікується задоволення цих потреб, то чи має він можливості це зробити?

І, нарешті, найголовніше питання – чи забезпечує держава сприятливі умови для того, щоб бізнес міг належним чином задовольнити ці очікування?

Виклик для країн Східної Європи полягає у пошуку оптимального балансу та розподілу сфер відповідальності між державою, бізнесом та громадою. Роль держави полягає у створенні сприятливого середовища (включаючи позитивне сприйняття та визнання), в якому бізнес міг би розвиватися та допомагати розвиватися іншим.

В Україні запроваджено податкові пільги для благодійників, але вони є недостатніми у тій формі, в якій існують.

Ми дивимось на аналогічні програми, запропоновані нашими країнами-сусідами, та вчимося з їхнього досвіду.

У більшості європейських країн, включаючи Велику Британію, Італію та Іспанію, запроваджено фіскальні та фінансові стимули для корпоративних благодійників.

У Голландії компанії, що дотримуються положень так званого «зеленого інвестування», які стосуються екологічних питань, отримують доступ до спеціальних програм фінансування.

Сполучені Штати пропонують податкові пільги для компаній, які наймають на роботу інвалідів, пенсіонерів, молодь, ветеранів.

Благодійні організації у США також отримують податкові пільги, зокрема, можливість не сплачувати податки на нерухомість та податок на продаж.

Дозвольте мені підвести загальні підсумки реальних переваг, які отримує соціально відповідальний бізнес:

Зменшення витрат, оскільки багато ініціатив, спрямованих на покращення середовища, в якому працюють компанії, дозволяють скоротити видатки на ведення бізнесу.
Покращення зв’язку з ринками, оскільки збільшується кількість споживачів, які приймають рішення щодо купівлі того чи іншого товару не лише за традиційними категоріями (такими як ціна, якість, доступність та зручність), але і базуючись на ціннісних критеріях.
Мотивований персонал, оскільки працівники скоріше нададуть перевагу тому роботодавцю, який сповідує близькі їм цінності. Це сприяє покращенню командної роботи та дає можливість бізнесу досягнути своїх стратегічних цілей.
Підвищення статусу бізнесу у громаді, покращення репутації та розпізнавання бренду – компанії стають кращими та відповідальнішими «корпоративними громадянами», отримують належне визнання суспільства. Збільшення активності бізнесу у громаді може допомогти визначити нові можливості розширення бізнесу та ринків, а також зміцнити стосунки бізнесу з існуючою клієнтською базою.

Ми будемо раді почути про ваш досвід роботи у сфері соціальної відповідальності, про ваші ініціативи, досягнення, проблеми та виклики.

Ми також сподіваємося, що разом зможемо сформулювати новий порядок денний, рекомендації та рішення – для держави, бізнесу та громадян – для всіх нас, хто робить свій внесок та отримує переваги від соціально відповідального середовища у наших країнах.

Дякую вам за увагу!